Смотреть больше слов в «Иллюстрированном энциклопедическом словаре»
Шелер, Макс (1874, Мюнхен - 1928) - нім. філософ. Освіту отримав в Ієні. Викладав філософію в Ієні, Мюнхені, Кельні, Франкфурті-на-Майні. Зазнав впливу Брентано і Гуссерля, з одного боку, та Августина Блаженного й Паскаля, з другого. Філософське становлення Ш. охоплює три періоди. Перший, феноменологічний, період тривав до 1920 р.; другий (1920 - 1924) був позначений наверненням до католицизму та релігійної філософії. Третій період (1924 - 1928) - це осмислення засад метафізики із виразним ухилом до віталізму й пантеїзму Ф. еноменологічний період творчості Ш. розпочався із заснування ним феноменологічного осередку в Мюнхені, де проводилися активні дискусії з приводу порушених Гуссерлем проблем. Філософські погляди Ш. еволюціонували у бік розробки феноменологічної теорії цінностей та феноменологічної етики. Прагнучи подолати суб'єктивно-релятивістський та формалістський підходи до цінностей, Ш. наголошував на їхній об'єктивній природі; подібно до математичних істин і реальних речей цінності є цілковито незалежними від суб'єкта. У вибудованій ним ієрархії цінностей (природа якої також об'єктивна) вирізняються чотири головних підрозділи цінностей: гедоністичні, вітальні, духовні (естетичні, етичні, епістемологічні) та релігійні. Осягнення їх відбувається не раціональним шляхом, а на підставі інтуїції. "Матеріальний апріоризм" Ш. базувався на безпосередньо-інтуїтивному пізнанні цінностей; за Татаркевичем, позицію Ш. можна окреслити також як "емоціональний апріоризм". Застосовуючи поняття феноменологічної редукції, Ш. тлумачить його суттєво інакше, ніж Гуссерль, тобто не як засіб перетворення філософії в науку, а могутнє життєве поривання, що завершується "проривом" до ціннісно насичених щаблів реальності (у цьому Ш. є попередником фундаментальної онтології Гайдеггера). Філософія релігії Ш. становила значною мірою екстраполяцію своєрідно потрактованого ним феноменологічного методу на царину розмислів про суть божества, святості, релігійного долучення людини до Бога. З позицій розробленої Ш. концепції філософської антропології людина (особистість, персона) становить собою єдність конкретного та есенційного (сутнісного) буття; саме ця єдність (незрідка суперечлива) зумовлює усе різноманіття життєдіяльності людини. На засадах метаантропології Ш. припускав вірогідність долучення людини як особистості до Бога. В останні роки життя Ш. у розумінні Бога схилявся до його ототожнення з тотальним універсумом буття. Основні твори: "Про феноменологію і теорію симпатії" (1913); "Формалізм в етиці та етика матеріальних цінностей". У 2 т. (1913 - 1916); "Про вічне в людині" (1921); "Форми знання і суспільство" (1926); "Місце людини в універсумі" (1928).... смотреть
ШЕЛЕР, МАКС(Scheler, Max) (1874-1928), немецкий философ, представитель феноменологического движения, соединивший в своем учении идеи Р.Эйкена и Э.Гуссерля. Родился в Мюнхене 22 августа 1874, преподавательскую карьеру начал в 1901 в Йенском университете; в последующие годы профессор Мюнхенского и Кёльнского университетов. Наиболее известной работой Шелера является Формализм в этике и материально-ценностная этика (Der Formalismus in der Ethik und die materiale Wertethik, 1913-1916), в которой развиваются идеи Б.Паскаля о "разуме сердца" и строится иерархическая система ценностей - объективных качеств, которые раскрываются в человеческих чувствах, имеющих таким образом познавательный статус (т.н. "логика чувства" в противовес "логике интеллекта"). Царство универсальных ценностей дополняется "порядком времени", сферой индивидуальных ценностей.Дуализм универсального и индивидуального и в еще большей степени - идеального и реального, сущности и существования, духа и жизни пронизывает всю метафизическую антропологию Шелера. Будучи "аскетом", поглощенный интуитивным постижением чистых идей, разум бессилен воплотить их в действительность, если они не связаны с жизненными инстинктами и материальными интересами. Наделение духа энергией жизни было бы одновременно творением "полноты человека" будущего и высшей точкой движения, через которое в бурях мировой истории Бог осуществляет Свою вечную сущность.Среди других работ Шелера - О вечном в человеке (Vom Ewigen im Menschen, 1921); Сущность и формы симпатии (Wesen und Formen der Sympathie, 1923); Формы знания и общество (Die Wissensformen und die Gesellschaft, 1926); Место человека в космосе (Die Stellung des Menschen im Kosmos, 1928).Умер Шелер во Франкфурте-на-Майне 19 мая 1928.... смотреть